категорії: репортаж

Богиня фортепіано Етелла Чуприк у Тернополі

теґи: Рахманінов, Чуприк

 

У неділю, 14 лютого тернопільські меломани мали щасливу можливість почути музику світового генія Сергія Рахманінова – на  сцені обласної філармонії  вперше прозвучали   Третій концерт для фортепіано з оркестром ре-мінор та Симфонія № 2, мі-мінор. Солістка –  всесвітньо відома піаністка, лауреат багатьох міжнародних конкурсів, доцент Національної музичної академії ім. М. Лисенка, заслужена артистка України Етелла Чуприк,  диригент – заслужений діяч мистецтв України Мирослав Кріль.

Дорога гостя Тернополя, пані Етелла народилася на Закарпатті, вчилася у Львові у видатного педагога Марії Крих-Угляр, нашої землячки, яка зіграла помітну роль у становленні української піаністичної школи,  та московських професорів Є. Малініна, В. Горностаєвої.

 Концертний графік знаменитої виконавиці вже розписаний до 2012 року. Це – виступи у найкращих залах Європи й світу, на фестивалі Вагнера в Байройті, у Карнегі-холлі,   записи дисків класики та авторських транскрипцій у Ванкувері і так далі і тому подібне. Але пані Етелла знайшла час, щоби зустрітися із тернопільськими шанувальниками невмирущої класики. На зустрічі з пресою напередодні концерту вона зокрема сказала: «Я національна піаністка, бо дуже люблю свій нарід. Я відчуваю, як люди зголодовані за доброю музикою, вони хочуть грати, працювати й слухати, і наша місія – залучати людей знову до концертних залів, адже тільки в класичній музиці може молодь очищуватися й ставати краще»

 Виконавська манера чільної майстрині, її внутрішній і зовнішній артистизм, досконале володіння комплексом прийомів і засобів фортепіанної техніки, інтонаційна гнучкість і виразовість мелодичної лінії, логіка і врівноваженість метро-ритміко-гармонії, точність і ясність штрихів, майстерно-вишукана педалізація, соковите звучанняфеномен «руки, що чують» – явище яскраве, вражаюче й незабутнє!

На «біс» пані Етелла заграла свою імпровізацію – музичний образ-портрет С. Рахманінова, чим зачарувала слухачів остаточно: у затихаючу звучність ніби з «нереальності» до святої зали філармонії  залетіли янголи!

Симфонічний оркестр під орудою Мирослава Кріля подав виконавські образи творів  переконливо, цілісно, розгорнуто, з усіма стильовими, тембровими й динамічними деталями, продемонстрував творчу самостійність музичного мислення, архітектоніку й логіку розвитку музичних ліній – диригентсько-режисерську «партитуру» індивідуальної концепції, збагаченої поетично-образними асоціаціями.

Емоційна реакція слухачів по-справжньому оцінила духовний стан натхнення і творчого екстазу блискучих виконавців, про що засвідчили нескінченні овації і вигуки «браво», море квітів, поцілунків і щасливих сліз!