СКЛЯНІ ФАНТАЗІЇ БОЖЕВІЛЬНОГО ПЕСИМІСТА
http://sumno.com/media/images/galleries/2009/01/26/sad- «Знаєш, Марто, людське життя – як кінематограф, що є створеною власноруч пасткою для душі. Усе довкруж занадто хистке і занадто мінливе, щоб бути реальністю» (с. 269). «У глибині душі я таїв надію, що ніколи більше не побачу ні Марту, ні скляного саду, ні таємничого жаского малинника – нічого, що зробило мене божевільним і залежним від них» (с. 228). ...