— спільнота блогів про культуру
Архів
Автор
Коментарі
мля, шо стаття, шо коментарі... одного поля ягода (((
2Недзельницький Андрій
не від "противного" (ужассссть), а від супротивного!
Дуже рада, Тетяно, що Ви до нас завітали;)))
http://spintongues.msk.ru/gari n.html
Навіщо Вам це?!
І правда, варто б пам"ятати... Ще доберу візуального матеріалу – і поставлю. Дякую за статтю:)
була заглючила вставка відео – виправив і вставив як має бути
"Коктейль" не поставила з цензурних міркувань, а не тому що не вийшло:)
гм... тоді поки що перепрошую, будемо розбиратися.
З наших двух різних компів і двух різних інетів відео чомусь не вантажиться.В ЖЖ той самий принцип і всьо ОК. А тут з допомогою
andrewscater тиждень тому нічого не вийшло.
Тетяно, на "сумно?" вже є можливість додавати відео))
зверніть увагу, на панелі вікна редактора є маленька піктограмка камери) все працює)
Раджу всі піти!!! Багато втратите, якщо пропустите Любку!
по фоткам схожий на бухаря, зятятого бухаря
Гриша Лютий відома мерзота!
Чого варті його походеньки обладміністрацією з черговою, виданою за державні гроші книжкою, яку він намагається з улесливою посмішкою "втулить" таким-сяким начальникам... Авось колись знадобляться...
Тьфу!!! Гидота!!!
Пане Євгене, щиро подякувала Вам за пристойну оцінку моєї праці.
На сайті "Буквоїд" моя рецензія на Вашу книгу приймає участь у конкурсі. Голосування триває, і можна додати ще голосів сумчан.
http://www.bukvoid.com.ua/
Всі фото і відео з тернопільської зустрічі
http://www.sevama.uaforums.net /--vt6068.html
Дуже дякую за рецензію на "Дядечка..." Ви справді дуже глибоко заглянули в цей текст і... автора. Чесно кажучи, я вражений. З повагою, Євген Положій
Чудова рецензія. Особливо про божевілля Асара. Цей роман мене вразив. Так болісно написано про самотність.
взагалі, я також іронізую над цим світом - займаючись фотографією - фотографуючи курйози нашого життя:
http://www.fotothing.com/black sun2000
http://www.fotothing.com/black sun2000/archive/13/
якось напишу про все це статтю, - якщо буде час.
Пане Андрію, щиро вдячна за Ваш коментар, котрий доводить, що є "родственные души" в нашому віртуально-розбещеному світі. Цікаво було би із Вами поспілкуватися на інші спільно-об'єднуючі теми.
З повагою Т. Д.
Цікава і сказав би - влучна - рецензія. Особливо в тій частині, щодо оцінки шляху до самовиправдання.
Повторюсь - це не тільки просте "я не винен" - а глибоке бажання пройти в темряву своєї душі до кінця. Так і народжуються святі і блаженні: спочатку натовп донестями випробовує, скажемо, "кандидата" плювками і посмішками, і якщо він зламається - він буде просто дурником, якщо ні - можливо стане гуру, вчителем.
проте взагалі вкінці кінців кінець :) все-таки оптимістичний і мені здається переможний- оскільки на могилах порожніх людей не ростуть квіти, а сам пан Асар, можливо, і змінив накраще життя того ж слідчого і його життя було певним доведенням радості життям і дійсно корисної праці у суспільстві
- проте у незвичний спосіб - як в математиці доводять теорему "від противного".
можливо, песимістично сприймається цей роман тому, оскліьки ми так отруєні картинками американської мрії, яскравих щасливих реклам, ситими обличчями в глянцевих журналах, - тому і вічні цінності і вічність скидається щось на "довесок" до них.
і це ще з клари цеткін почалося, яка спиздила цю цифру у букви і цифри собі на день народження! дивіться, щоб букву ніхто не потяг!
я розумію, що цифра вісім особисто нам не належить, але скільки вже можна використовувати цю нещасну цифру для жіночої творчості
А мені більше Бабкіна, Черняхівська і Максим"як сподобались :))
Коротко і ясно. Чоловіки і зелена цвіль. Отак.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
а коли до Львова?