ШУ-ШУ-ШУВАЛОВА і тільки ШУВАЛОВА)
Ех... Шкода, я так і не потрапив(
Не знаю, по-моєму все нормально. Мені, наприклад, "Сліпий дощ" також не сподобався...
я був на цій зустрічі, і коли пані в зеленому почала розводитись, яка вона несподівано офігенна письменниця, забрався геть
Ірен Роздобудько втрачає те, що було сильною стороною її письма. В "Ранковому прибиральнику" і в "Дванадцяти" вона старанно вмонтовувала героїв із найнеймовірнішою долею й незвичайними характерами в цілком правдиву повсякденність (звісно, що "правдива повсякденність" - це ілюзія, але у попередніх творах то була ілюзія добротно виконана). ЇЇ герої й справді ходили на роботу й справді поверталися додому:)
Натомість у "Двох хвилинах правди" якщо не все, то багато що виглядає надуманим. Ну не схоже той "бардак", який описує пані Ірен, на ділову поїздку відповідальних репортерів на етнофестиваль. Для чого було їм збочувати дорогою на весілля у тому типу передовому колгоспі, коли карнавальну атмосферу можна було зробити безпосередньо на етнофестивалі (і за це багато хто з тих, що їздять на подібні заходи, сказали б тільки спасибі), не кажучи вже про те, що історія Августини та її пророцтва - це вже не дорога (в смислі жанру - "роман дороги"), а манівці.
Концепція, пр яку пише авторка рецензії, в творі й справді є, от тільки "правда життя" дещо постраждала від непрописаності й чималої схематичності різних сюжетних "викрутасів"
Взявши книгу до рук і прочитавши перших три сторінки стає зрозуміло що ця книга те, чого так хотілося після прочитання "Село не люди".Важко здогадатись коли читаєш що буде далі.І ця "завороженість" дуже захоплює,і ти не можеш відірватись до тих пір,поки не прочитаєш повністю всьго твору.Дуже чудово!!!Так тримати чукаю з нетерпінням виходу наступної книги Люко Дашвар.Віталій.
Дуже люблю, коли красиві дівчата виявляються ще й розумними, і стають такими собі пересувними рекламами ума і развітія, аби і всі решта кралечок потрохи підвищували свої естетичні претензії до світу( світ би терміново почав підлаштовуватися і ставати краще). Воно, звісно, по тексту видко, що автор цей світ (поки не зовсім ще досконалий)бачить світлинами, артинами і рештою візій, від чого вищезгаданий текст як такий не виграє.Ну це типу як переказувати по телефону подрузі, яка кльова у тебе вийшла фотосесія. Але якщо оповідку розбавляти екстрактами з описів випадково сексу з фотографом - подруга лишиться задоволеною. Цілик Іро, ти чудєсна, знай!
тільки де тут література, а кулінарні рецепти - повна профанація людини, яка поняття не має про кухню
представлення книги було яскраве.. вчитель музики зе вест
Отже, Ірен Роздобудько запозичила мораль в Федеріка Фелліні? Не бачила цього фільму Фелліні, тож тепер хочу дуже подивитися. А щодо твору - то раджу його почитати журналістам, особливо телевізійникам. Для них антураж твору буде без вагань дуже близьким)))
"Село не люди"-надзвичайно гарний (хоча й "сирий") твір, а Ірина Чернова-талановита письменния.Так, саме письменниця, а не письменник як ви вважали\вважаєте на час написання своїх комментів. Нічого, крім купи зарозумілих слів з психології з вашої розмови для себе не знайшов. Якщо ж люди не розуміють очевидних речей, то хай краще прочитають про них в подібних книгах!
Виходу не бачу. Доведеться цю книгу прочитати.
ой як тут весело буває, виявляється, а казали сумно
у тебе 4 збірки віршів чи 3 літературних нагороди?
О, ти уже "одна з найпомітніших письменниць першого літературного покоління ХХІ століття"/
бу-га-га!
Дякую.
Афіша не редагується, даю адресу:
Бар "Коза"
м. Тернопіль,
бульв. Шевченка, 23
Цікавинки з "Кози"
http://www.youtube.com/watch?v =wm71RVRrXY0
http://www.youtube.com/watch?v =6ycAd0XCT18
http://www.youtube.com/watch?v =Q_tUoA0s6K4
Будь ласка, уважніше додавайте афіші:)
Зокрема, в анотації має бути текстове повідомлення, і певно не завадило б указати адресу закладу.. Ми так звикли, що "всі всіх знають" у нашому вузькому навкололітературному колі, що самі ж перешкоджаємо доступу в нього людей ззовні.
Направду, радісно читати про те, що щось-таки відбувається поза Києвом і Львовом;)
не можу не погодитись - адже кожен бачить світ зі своєї власної дзвінниці ;)
Чомусь уся критика Тетяни Дігай іде виключно від анонімів... Як Ви думаєте, чому?
От що особисто Вам завадило зареєструватись?
так а що, тобі одній усіх жаб;)?
скоро ще інтерв"ю із авторкою буде, де вона сама розкаже, сподіваюсь, що із цього приводу думає.
нмд, це хороший варіант, коли на одну книжку подано якщо не діаметральні, то принаймні різні погляди.
ці жаби мені вже скоро снитимуться! і Ви туди ж((
сухо якось написано. надто шаблонно
Мабуть, все-таки не варто ображати окремих читачів натяками про походження. Гарно, що вони просто читають.
Разом з тим повністю згідний з думкою Пагутяк. На жаль, твори Карпи можуть дати досить викривлене уявлення про сучукрліт.
Я намагаюсь прочитати максимальну кількість сучасних творів, щоб скласти уявлення про сучасний стан речей в літературі. Благо, що більшість з них досить невеликі за об’ємом і не сильно висмикують з ритму життя.
Так ось, Фройд Карпи, чесно кажучи, просто змучив. Ледь дочитав - все сподівався на щось....Зарікся з того часу читати опуси пані Карпи. Судячи з усього, підстав змінювати думку, мабуть, немає.
ви впевнені, що це саме розвиток, а не дещо інше?
Дігай справді вже заполонила собою чи не весь інформаційний простір, своїми псевдокритичними роздумами на рівні хромосоми, яка ніц не знає ні про сучукрліт, ні про його тенденції розвитку. Баста.
Сподобався вірш про валькірій. Дуже підходить до мого душевного настрою зараз. Дякую.